Суд присудив 20 000 грн аліментів щомісячно
У справі про стягнення аліментів Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив рішення про стягнення з батька дитини аліментів у твердій грошовій сумі 20 000 грн щомісячно з подальшою індексацією, починаючи з дати подання позову та до досягнення дитиною повноліття.
Справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Суд повністю погодився з позицією сторони позивача та визнав заявлений розмір аліментів обґрунтованим і співмірним реальним доходам платника.
ВАЖЛИВО!
Як мені вдалось зменшити розмір аліментів в 2,5 рази по іншій справі – читайте за посиланням.
Позиція відповідача: часткове визнання та довідки «офіційного» доходу
Відповідач визнавав позов лише частково та наполягав на сумі 6 500 грн, посилаючись на нібито невисокий місячний дохід і подаючи довідки про заробітну плату. Також у відзиві зазначалися аргументи про додаткові обтяження (нова сім’я), однак належними доказами реальну неможливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі відповідач не підтвердив.
Ключова проблема була очевидною: формально «паперовий» дохід – один, а фактичний рівень витрат і рух коштів – інший. Саме тому справа потребувала роботи з фінансовими доказами, а не лише з традиційними документами від роботодавця.
Доказова стратегія: податкова інформація та банківські виписки
Для встановлення реального доходу було застосовано поетапну процесуальну стратегію.
- Витребування даних з податкової. Ще на старті процесу суд задовольнив клопотання про витребування інформації з податкового органу щодо доходів відповідача за період, який передував подачі позову. Це дозволяє перевірити інформацію «до того, як сторона починає готуватися до спору» та коригувати офіційні показники доходів та витрат.
- Ініціація витребування банківських доказів. Після аналізу отриманих податкових відомостей та з урахуванням даних клієнтки про фактично значно вищий рівень доходів відповідача, було підготовлено клопотання про витребування доказів щодо відкритих рахунків та руху коштів. На практиці банки повідомляють лише про факт обслуговування клієнта, а деталізацію рахунку надають виключно на підставі ухвали суду.
Суд ухвалою від 14.02.2024 задовольнив клопотання про витребування доказів і в подальшому були отримані виписки з низки банків, зокрема: АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсалбанк», АТ «Банк Кредит Дніпро», АТ «Райффайзен Банк».
Аналіз руху коштів: суд визнав розрахунок і встановив реальний дохід
Після надходження банківських документів було виконано детальний аналіз руху коштів по рахунках та підготовлено письмові пояснення з розрахунком, який відображав реальну картину фінансових можливостей платника.
Суд, перевіривши подані розрахунки, встановив, що за період з березня 2022 року по червень 2023 року на рахунки відповідача надійшли кошти в загальному розмірі майже 1.4 млн грн, а середньомісячний дохід за 16 місяців склав понад 87 000 грн.
Це прямо спростувало позицію відповідача про «дохід 26 600 грн» та «справедливі 6 500 грн». Суд також звернув увагу на призначення платежів і характер витрат: вони мали ознаки звичайних щоденних побутових витрат, що підтверджувало – мова йде саме про дохід (або регулярні надходження), якими відповідач реально користувався.
Важливий практичний висновок у цій справі: коли платник аліментів заявляє, що надходження/витрати не є доходом, суд очікує пояснення походження коштів і їх правової природи. Якщо таких пояснень немає, а рух коштів має системний характер — аргумент «це не дохід» не працює.
Чому 20 000 грн – обґрунтовано та співмірно
Суд окремо зазначив: 1/4 від реального середньомісячного доходу відповідача становить 21 860,64 грн, а заявлена сума 20 000 грн є навіть меншою за цю частку. З урахуванням інтересів дитини, матеріального стану сторін, а також принципу пріоритету прав та потреб дитини, суд дійшов висновку про необхідність стягнення аліментів у твердій грошовій сумі саме 20 000 грн щомісяця з подальшою індексацією.
Більше того, якби клієнтка заявила позов про стягнення з відповідача аліменти у вигляді частки з доходу, а не твердої грошової суми, то суд відповідно до норм Сімейного кодексу України присудив би їй саме частку в розмірі 1/4 від доходів відповідача.
Додаткове рішення: стягнуто витрати на професійну правничу допомогу
Окремо у цій справі було вирішено питання компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням від 26.02.2025 суд стягнув з відповідача на користь позивачки 19 500 грн витрат на професійну правничу допомогу. Суд визнав ці витрати документально підтвердженими, співмірними складності справи та обсягу виконаної адвокатської роботи.
В межах даної справи були надані наступні послуги:
- Направлення адвокатського запиту до ГУ ДПС у Київській області;
- Підготовка позовної заяви та клопотання про витребування доказів від ГУ ДПС у Київській області;
- Підготовка відповіді на відзив;
- Направлення 18 адвокатських запитів до банківських установ;
- Підготовка клопотання про витребування доказів від банківських установ;
- Ознайомлення з матеріалами справи (відповіді від банківських установ);
- Підготовка письмових пояснень з розрахунками реальних доходів відповідача;
- Участь адвоката у чотирьох судових засіданнях.
Таким чином клієнтка отримала повну компенсацію понесених нею судових витрат за супровід судової справи, що тривав понад рік.
